ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?

Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»

                 Каже сонце: «Ось вона!
                 Спить у пролісках весна.
                 По снігах вона блукала,
                 От у лісі й задрімала.
                 А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з’явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.

                                                   Л. Цілик

Місячник з української мови та літератури!!!

Наш світ - ілюзія

Наш світ – ілюзія, звикайте,

А наші замки – із піску.

Чому? Мене ви не питайте,

Я теж в ілюзії живу.

          Все те, що бачимо – безглузде,

          Безбарвне, сіре, неживе,

          І кожен крок в болото грузне,

          А кожна думка – пропаде.

Наступна мрія – нереальна,

А попередня – не збулась,

І кожна помилка – фатальна,

Бо не дається другий шанс.

        І кожен твій попутний вітер –

        Це результат твоїх зусиль.

        Немає дива в цьому світі.

        Реальність – цвинтар для надій.

Ти зрозумієш це запізно,

Така природа у людей.

Чи будеш вірити?

Ну, звісно. І буде ще мільйон ідей.

       І будеш знову планувати

      Те, що вирішуєш не ти.

      Звикай, бо будеш ще страждати.

      Наш світ – ілюзія мети.

01.05.2012 р. ́́́́́́ ІD: 334439
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 01.05.2012 23:50:30
© дата внесення змiн: 09.05.2012 02:14:43
автор: Альбина